Вступ

Сучасний підхід до моделювання ефективного бібліотечного процесу вимагає від бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів високого професійного рівня, що включає знання з фаху, а також володіння основами сучасних педагогічних знань, уміння створити в бібліотеці комфортне середовище для читача й сформувати в нього позитивну мотивацію до читання.

Метою сучасної освіти є розвиток особистості дитини, виявлення її творчих можливостей, збереження фізичного і психічного здоров’я, інтелектуальний розвиток.

Криза системи цінностей в умовах глобалізації та технічної революції в сфері комунікацій кардинально змінила потреби суспільства. Нинішні читачі мимоволі порівнюють бібліотечні можливості з можливостями інших інформаційних джерел, переважно, не на користь перших.

Можливість отримати будь-яку інформацію з власного електронного пристрою знижує мотивацію до відвідування бібліотеки.

Тому потребує переосмислення місце і роль шкільної бібліотеки в системі активного впливу на розвиток сучасного школяра, перебудова її функцій, виходячи з нових умов. Бібліотекам необхідно стати справжніми центрами інформації, освіти, дозвілля.

Один із шляхів стимулювання читацької і пізнавальної діяльності, задоволення сучасних потреб користувачів – активне освоєння і впровадження бібліотекарями шкільних книгозбірень різних комунікативних, ігрових, креативних, розвиваючих технологій дозвіллєвої та інформаційної діяльності, намагання розширити горизонти читацьких очікувань у сфері проведення вільного часу.

Технології, що використовуються у роботі бібліотеки, повинні викликати у дітей бажання читати, розвивати свою індивідуальність, ерудицію, кмітливість, фантазію, розкривати творчі нахили і здібності читачів.

Шкільна бібліотека, за своєю специфікою, працює з дітьми, отже доцільно припустити, що найбільш ефективними в досягненні результатів будуть саме педагогічні технології. Виникла необхідність виокремити саме такі технології, методи, засоби та прийоми яких найкраще відповідали б специфіці бібліотечної роботи.

Тому теоретичне вивчення та практичне поєднання традиційних бібліотечних та педагогічних технологій, різноманітних методик, що створюють передумови для реалізації остаточної мети діяльності через систему бібліотечної роботи, є доцільним, а обрана тема – актуальною.

Об’єктом досвіду є робота бібліотеки начального закладу.

Предметом - ефективність використання педагогічних технологій у роботі бібліотеки.

Метою даного досвіду роботи є теоретичне осмислення педагогічних технологій, створення передумов для різнобічного розвитку особистості шляхом впровадження елементів педагогічних технологій в роботу бібліотеки навчального закладу.

Завдання:

• теоретично обґрунтувати доцільність застосування в роботі з читачами та бібліотечній роботі елементів: інтерактивних технологій, ігрових технологій, технології особистісного розвитку дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв, технології розвитку критичного мислення, проектної технології, інформаційно-комунікаційних технологій;
• на практиці дослідити ефективність їх застосування;
• розвивати пізнавальні здібності, творчий потенціал учнів через впровадження елементів педагогічних технологій;
• осучаснювати роботу бібліотеки навчального закладу засобами впровадження ІКТ-технологій.

Методи: опис, характеристика, порівняння, експеримент, спостереження, аналіз, бесіда, моніторинг.

Наукова обґрунтованість. Дослідженню різних аспектів проблеми технологізації освітнього процесу, а саме використання педагогічних технологій, приділялася велика увага завжди.

Автори досліджень виділяють ознаки педагогічних технологій, аналізують логічну лінію: «Мета – засоби – правила і послідовність їх застосування – результат», що дозволяє відібрати технології, які допоможуть підвищити ефективність роботи з читачами.

О. Пометун стверджує, що саме інтерактивні технології створюють необхідні умови для стимулювання, мотивування пізнавальної діяльності учнів, забезпечення високого рівня їхньої активності й самостійності, що є основою для розкриття творчого потенціалу особистості як основи повноцінної її реалізації в усіх сферах життя.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень Й. Гензерга, Л. Вавилової, І. Носаченко дав можливість пересвідчитися в тому, для підвищення ефективності навчання в останні роки широко використовують ігрові технології. В їх основі – ефективні форми керування навчальним процесом через педагогічні ігри, за допомогою яких усі учні можуть бути залучені до активного навчання.

Комплекс різних видів мистецтв розширює можливості асоціативної діяльності свідомості, що активізує уяву, процеси мислення, поглиблює розуміння образу. Ідею особистісного розвитку дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв висунув та розвинув Е. Жак-Далькроз. Художній образ, на його думку, при залученні різних видів мистецтва набуває нової якості як за змістом, так і за формою, за рахунок чого підсилюється його дія.

Проблема критичного мислення учнів завжди хвилювала як педагогів, так і науковців: психологів, філософів. Аналіз цього питання ми знаходимо в працях Л. Виготського, А. Леонтьєва, А. Лосєва, у роботах відомих педагогів: С. Лисенкової, Ш. Амонашвілі та інших.

Практику навчання критичного мислення започаткував М. Ліпман. Він пов’язував необхідність такого навчання із тим, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто раціональних. На його думку, школа надає менше стимулів для мислення, ніж домашнє оточення, тому відбувається згасання інтересу до навчання. Для виправлення ситуації він пропонував переорієнтувати навчальний процес зі стандартної парадигми передачі готових знань на рефлексивну парадигму критичної практики.

Теоретичне обґрунтування проектної технології здійснили відомі науковці М. Поташник, Г. Селевко, І. Сисоєва, К. Баханов, В. Гузєєв, І. Єрмаков та ін. Зокрема, проблему організації навчальної проектної діяльності можна сформулювати тезою Є. Полата: «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно та де й як я можу застосувати ці знання».

Сфера застосування ІКТ в освіті є предметом розгляду багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Різноманітні філософські, світоглядно-наукові, теоретико-методологічні та практично-дидактичні аспекти використання ІКТ у навчально-виховному процесі вивчали у своїх працях вітчизняні науковці – Б. Гершунський, А. Верлань, Н. Морзе, І. Роберт.

Інформаційно-комунікаційні технології розглядаються ними як важливий компонент загальної освіти, що відіграє велику роль у розв’язанні пріоритетних завдань навчання та виховання.

Що ж гарантує прогнозований позитивний результат (для навчально-виховного процесу) через відтворення елементів технологій як діяльності за зразком але у роботі бібліотеки Н. Масюкова і Т. Бабкіна відповідають так: «…основу, ядро зразка визначають абстрактні й фундаментальні норми діяльності: підхід, принцип, мета, метод. Саме ця основа зразка забезпечує стійкість його в інших ситуаціях» [12, С. 69].

Практична значимість роботи полягає в адаптації педагогічних технологій для використання в роботі бібліотекаря, оскільки спостерігається брак методико-технологічних розробок для бібліотечної галузі.

Широкий спектр, багатоваріантність педагогічних технологій позитивно впливає на підвищення ефективності навчального процесу, гарантує досягнення запланованих результатів навчання. Доцільність використання педагогічних технологій в роботі бібліотеки визначається загальними освітніми цілями. Завдання бібліотекаря полягає у виборі найефективніших елементів педагогічних технологій для розвитку школярів. Педагогічна освіта бібліотекаря у даному випадку дозволяє йому успішно оперувати у своїй бібліотечній роботі різноманітними педагогічними технологіями, такими як: особистісно-зорієнтованого навчання, використання схем-моделей для навчання дітей творчої оповіді, створення ситуації успіху, здоров’язберігаючими та іншими. В даному досвіді проаналізовано використання певних технологій, які дозволяють формувати активного, мислячого читача та допомагають зробити цей процес змістовним, цікавим та дієвим.

Отож, сутність досвіду полягає в особливостях проектування освітнього процесу в роботі бібліотеки, який базується на основі раціонального поєднання елементів бібліотечних та педагогічних технологій, традиційних та інноваційних засобів розвитку особистості.